Сприймаючи бібліотеку як живий організм, виставка вступає з нею у взаємодію, наповнюючи мегалітичний простір новими тематичними просторами і формуючи згустки референцій. Архейський мармур, палеозойський вапняк і граніт, що використані в інтер'єрах будівлі, є результом генетичних процесів, що відбувався сотні мільйонів років тому. Новітні досягнення людства в рівній мірі використовують продукти різних геологічних епох, формуючи нову технологічну оболонку Землі. Геологія і техніка задають рамку короткого періоду в історії планети, позначеного безпрецедентним екстративізмом і вуглецевим слідом. Простежуючи на їх основі стратегічні напрямки Чорної Хмари, виставка виконує завдання своєрідного уроку політичної хімії, просуваючись періодичною таблицею елементів: від кремнію (Tactical Tech, Кірілл Савченков), свинцю (Сюзан Шупплі) і радіоактивного йоду, цезію, стронцію (Сюзан Шупплі, Олександр Купний, Володимир Кузнецов), до заліза (Raqs Media Collective), ітрію, літію і кобальту (Філ Ванг, Anatomy of an AI), діоксиду хрому (Джон Рафман), вуглеводню (група Кінотрон), і його сполук з киснем і азотом (Еміліо Ваварелла).

Куратор Сергій Климко